Хмельницький нацiональний унiверситет |
Лабораторна робота |
725. Гідрологія
1. Визначення швидкості течії води
Автор: Єфремова О. О.
• 1
Текст к ситуации Вступ. Шановний студенте, перед початком виконання лабораторної роботи Вам необхідно ознайомитись із теоретичними відомостями та пройти допуск (тестовий контроль). У разі не проходження тестового контролю Вам потрібно повторно ознайомитись із теоретичним матеріалом та отримати допуск.
Після виконання лабораторної роботи Вам необхідно оформити згідно заданої форми звіт та відправити його викладачу.
Бажаємо успіхів у виконанні роботи.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 2
• 2
Текст к ситуации Механізм течії річок.
Визначення швидкості течії водотоків
1.Рух води у природі.
2.Методи вимірювання швидкості течії річок.
3.Розподіл швидкості в живому перерізі водного потоку.
Середня швидкість потоку.
4.Визначення середньої швидкості за формулою Шезі.
5. Будова гідрометричної вертушки.
1.Вода у водних потоках рухається (тече) під дією сили ваги. Швидкість течії залежить від співвідношення між величиною складової сили ваги і сили опору, який виникає в потоці в результаті тертя маси води об дно і береги потоку. Величина поздовжньої сили ваги залежить від похилу русла, а сила опору – від шорсткості русла.
У природі існує два режими руху рідини, в тому числі і води – ламінарний і турбулентний. Ламінарний рух являє собою паралельно-струйний рух. Кожна частка води при цьому русі переміщується паралельно руху всієї маси рідини. Ламінарний рух залежить від густини рідини і опір руху пропорційний швидкості у першій степені. Ламінарний рух має місце переважно в підземних водах.
У природних потоках спостерігається майже виключно турбулентний рух. При цьому русі швидкості мають пульсуючий характер, безперервно змінюючись і за величиною і за напрямком. Коливання швидкості в кожній точці відбувається біля стійких середніх значень, якими і користуються гідрологи. При певних співвідношеннях між глибиною і швидкістю ламінарний рух переходить у турбулентний. Це співвідношення виражається безрозмірним числом Рейнольдса (Re), яке має залежність:
де Vсер - середня швидкість в см/с;
Hсер - глибина в см;
n - коефіцієнт кінематичної в’язкості рідини.
Глибини і швидкості при яких ламінарний рух переходить у турбулентний, називаються критичними. Для відкритих каналів числа Рейнольдса при яких змінюється режим руху, коливаються в межах 300-1200. Так за даними М.А.Великанова, при глибині 10 см критична швидкість дорівнює 0,40 см/с, а при глибині 100 см вона знижується до 0,04 см/с.
В залежності від гідравлічних характеристик водного потоку виділяють рівномірний, нерівномірний і несталий (мінливий) рух.
При рівномірномурусі швидкості течії, поперечний (живий) переріз, витрата води постійні по довжині потоку і не змінюються в часі. Такий рух можна спостерігати в штучно створених руслах з постійним похилом і поперечним перерізом.
При нерівномірному русі похил, швидкості, живий переріз не змінюються в даному створі в часі, але змінюються по довжині потоку. Цей рух спостерігається на річках під час межені, а також в умовах підпору. Нерівномірний рух може бути сповільнений і прискорений. При сповільненому русі крива вільної водної поверхні приймає форму кривої підпору. Похил водної поверхні стає менше похилу дна, глибини при цьому збільшуються. При прискореному русі крива вільної поверхні потоку називається кривою спаду. При цьому глибина уздовж потоку зменшується, а швидкість і похил водної поверхні збільшуються.
При несталому русі всі гідравлічні елементи потоку (похил, швидкість, площа живого перерізу) на певній ділянці змінюються в часі і по довжині. Несталий рух характерний для річок під час проходження повеней і дощових паводків.
2. Швидкості течії річок вимірюються за допомогою поплавків, гідрометричної вертушки або інших приладів. Найпростіші поплавки роблять з дерева у вигляді кружків товщиною 3-5 см, діаметром 15-20 см. Для виміру швидкості визначають віддаль між двома створами (L) і час (t) за який поплавок пройшов цю відстань. Поверхнева швидкість буде дорівнювати:
Точніше швидкість течії вимірюють за допомогою гідрометричної вертушки, яка дозволяє визначити швидкість у будь-якій точці потоку по глибині і ширині. Під час вимірювання швидкості вертушку на штанзі або на тросі спускають у воду на потрібну глибину так, щоб лопаті її стояли проти течії. Під впливом течії лопаті обертаються: чим більша швидкість, тим швидше. Через певну кількість обертів лопаті вертушки (в основному через 20) подається світловий або звуковий сигнал. За часом між двома сигналами визначається кількість обертів за секунду. У спеціальних лабораторіях кожна вертушка проходить тарування, тобто встановлюється залежність між кількістю обертів лопаті ( n ) і швидкістю течії ( V ). По цим даним будується крива тарування за допомогою якої можна обчислити швидкість в точці дослідження. Швидкість вимірюють на швидкісних вертикалях в кількох точках на кожній вертикалі.
3. Швидкості течії води в річках неоднакові в різних точках потоку.
Вони змінюються і по глибині і по ширині потоку. По глибині найменші швидкості під впливом шорсткості русла спостерігаються біля дна і берегів. Швидкість зростає від дна спочатку дуже швидко і на деякій глибині досягає величини близької до середньої швидкості потоку. Далі вверх до поверхні потоку швидкість наростає повільніше (рис. ).
Рис.1 - Крива розподілу швидкостей течії по вертикалі
Зміну швидкості течії на вертикалі можна представити графіком (кривою), який називається епюрою швидкостей. На водній поверхні швидкість найбільша в середній частині потоку і найменша коло берегів. Лінія яка з’єднує плавною лінією точки на поверхні річки з найбільшою швидкістю називається стрижнем.
Наглядну ілюстрацію розподілу швидкостей по живому перерізу дають ізотахи – лінії однакових швидкостей течії. По живому перерізу швидкості збільшуються від берегів і дна до середини і вверх з максимальною швидкістю біля поверхні. Якщо по довжині потоку з’єднати всі точки окремих живих перерізів з максимальними швидкостями плавною лінією, отримаємо динамічну вісь потоку. На розподіл швидкостей у водотоці дуже впливає рельєф дна, льодовий покрив, швидкість і напрямок вітру. При наявності на дні підвищення, швидкості потоку поступово зростають від дна до верху підвищення, а потім різко збільшуються. На плесах швидкості значно менші ніж на перекатах.
При наявності льодового покриву розподіл швидкостей по глибині має особливий характер. На початку льодоутворення, коли нижня поверхня льоду нерівна, шорсткість її значна, максимум швидкості наближається до дна. Далі при згладжуванні нижньої поверхні льоду максимум швидкості переміщується ближче до поверхні. Розподіл швидкостей по живому перерізу під льодом теж інший. Ізотахи утворюють замкнені лінії, динамічна вісь потоку опускається нижче від поверхні.
Для обчислення середньої швидкості на вертикалі треба площу епюри швидкості поділити на глибину вертикалі. За середню можна також прийняти швидкість заміряну в точці 0,6 глибини від поверхні (при відсутності льоду). Щоб обчислити середню швидкість у живому перерізі, треба мати витрату води (Q) в м3/c і площу живого перерізу (w) в м2 . Середня швидкість визначається за формулою:
4. При відсутності безпосередніх вимірів для обчислення середньої швидкості можна використати формулу Шезі:
де R – гідравлічний радіус;
І – похил водної поверхні на ділянці, для якої обчислюється швидкість;
С – коефіцієнт, який залежить від шорсткості русла і гідравлічного радіуса.
Гідравлічний радіус (R) визначається як відношення площі живого перерізу (ω) до змоченого периметру ( χ ).
Змочений периметр це довжина лінії контакту водного потоку з ложем русла. Наближено гідравлічний радіус дорівнює середній глибині.
Коефіцієнт С визначається за формулами Манінга, Павловського і інших авторів.
5 Будова гідрометричної вертушки
Гідрометрична вертушка - один з основних приладів для вимірювання швидкості течії води. Є багато типів гідрометричних вертушок.
Сучасні вертушки різняться по ряду ознак:
- направленню осі обертання (є вертушки з горизонтальною і вертикальною віссю обертання);
- будові лопасного гвинта або ротора (з лопасним гвинтом, або ротором який складається з конусоподібних чашок або крильчаток);
- будові рахунково - контактного механізму (існують вертушки з механічним лічильником числа обертів, або з електричною сигналізацією);
- способу опускання (занурення) вертушки (на штанзі, тросові, універсальні).
Кожна вертушка складається з таких основних частин:
1.) лопасного гвинта або ротора
2.) осі на якій обертається лопасний гвинт
3.) корпуса вертушки
4.) рахунково - контактного механізму
5.) хвоста або руля.
Вертушки забезпечуються приладдям для опускання їх у воду і забезпечення сигналізації. Для догляду за вертушкою додається шансовий інструмент (викрутка) і машинне масло, яким змащується рахунково -контактний механізм і підшипники після кожного виміру швидкостей.
Лопасний гвинт приводиться в рух в результаті дії водного потоку. Деякі вертушки забезпечуються змінними лопасними гвинтами для різних швидкостей. На осі вертушки кріпиться лопасний гвинт.
Корпус вертушки слугує основою для кріплення і розташування на ньому окремих деталей і пристрою для кріплення вертушки на штанзі або тросі.
Рахунково - контактний механізм служить для відліку кількості обертів гвинта або ротора.
Хвостова частина або руль призначений для встановлення вертушки в потоці по направленню течії.
Тарування вертушки – це спеціальне випробування вертушки, під час якого визначається емпірична залежність між швидкістю течії води і кількістю обертів лопатевого гвинта за одну секунду. Перше тарування вертушки виконують після її виготовлення. Подальше тарування за нормальних умов її експлуатації провадять один раз на два роки. У випадку пошкодження вертушки необхідно його негайно відремонтувати і здійснити тарування.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 3
• 3
Текст к ситуации Готовність до тестування
1 Матеріал засвоєний 4
2 Матеріал незасвоєний, потребує повторення 2
• 4
Текст к ситуации Початок тестування При проходженні тестового контролю необхідно звернути увагу на таке:
На відповіді виділений обмежентй термін. Час, який залишився до закінчення тестування, висвітлюється у верхньому лівому куті екрана монітора комп’ютера. Якщо Ви не надали відповіді у контрольний термін, то відповідь не зараховується.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 5, 6, 7
• 5
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации За допомогою якого приладу вимірюють швидкість течії річки
1 гідрометричної вертушки 8, 9, 10
2 гігроскопічної вертушки 17
3 анімометру 17
• 6
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Що таке епюра швидкостей
1 зміна швидкості течії на вертикалі, що представлена у вигляді графіку 8, 9, 10
2 лінія яка з’єднує плавною лінією точки на поверхні річки з найбільшою швидкістю 17
3 лінії однакових швидкостей течії 17
• 7
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Що таке ізотаха
1 зміна швидкості течії на вертикалі, що представлена у вигляді графіку 17
2 лінія яка з’єднує плавною лінією точки на поверхні річки з найбільшою швидкістю 17
3 лінії однакових швидкостей течії 8, 9, 10
• 8
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Який рух називається ламінарним
1 рух, що являє собою паралельно-струйний рух 11, 12, 13
2 рух, при якому швидкості мають пульсуючий характер, безперервно змінюючись і за величиною і за напрямком 17
3 рух під дією сили тяжіння 17
• 9
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Який рух називається турбулентним
1 рух, що являє собою паралельно-струйний рух 17
2 рух, при якому швидкості мають пульсуючий характер, безперервно змінюючись і за величиною і за напрямком 11, 12, 13
3 рух під дією сили тяжіння 17
• 10
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации В яких водоймах та умовах можна спостерігати нерівномірний рух
1 цей рух спостерігається на річках під час межені, а також в умовах підпору 11, 12, 13
2 такий рух можна спостерігати в штучно створених руслах з постійним похилом і поперечним перерізом 17
3 цей рух характерний для річок під час проходження повеней і дощових паводків 17
• 11
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации В яких водоймах та умовах можна спостерігати несталий рух
1 цей рух спостерігається на річках під час межені, а також в умовах підпору 17
2 такий рух можна спостерігати в штучно створених руслах з постійним похилом і поперечним перерізом 17
3 цей рух характерний для річок під час проходження повеней і дощових паводків 14, 15, 16
• 12
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Вкажіть формулу визначення швидкості Шезі
1 0725-01-012-01.gif Продовжити виконання лабораторної роботи 14, 15, 16
2 0725-01-012-02.gif 17
3 0725-01-012-03.gif 17
• 13
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации За якими ознаками різняться сучасні гідрометричні вертушки
1 направленню осі обертання та способу опускання (занурення) вертушки 17
2 направленню осі обертання, будові лопасного гвинта або ротора, будові рахунково-контактного механізму, способу опускання (занурення) вертушки 14, 15, 16
3 направленню осі обертання, будові лопасного гвинта або ротора, будові рахунково-контактного механізму, способу опускання (занурення) вертушки 17
• 14
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Вкажіть основні частини вертушки
1 лопасний гвинт, корпус, рахунково-контактний механізм, хвіст або руль 17
2 лопасний гвинт або ротор, рахунково-контактний механізм, хвіст або руль 17
3 лопасний гвинт або ротор, вісь, корпус, рахунково-контактний механізм, хвіст або руль 18
• 15
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации В результаті чого приводиться в рух лопасний гвинт
1 дії водного потоку 18
2 пусковим механізмом 17
3 дії повітряних мас 17
• 16
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Для чого призначений рахунково - контактний механізм
1 для запуску гвинта або ротора 17
2 для відліку кількості обертів гвинта або ротора 18
3 для відліку швидкості обертання гвинта або ротора 17
• 17
Текст к ситуации Помилка тесту
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 2
• 18
Текст к ситуации Завершення тестування
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 19
• 19
Текст к ситуации Тема: Визначення швидкості течії води. Мета: Визначення швидкості течії за допомогою гідрометричної вертушки, побудова епюр швидкостей.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 20
• 20
Текст к ситуации Матеріали, устаткування: 1 Гідрометрична вертушка;
2 Тарировочна крива;
3 Міліметровий папір;
4 Лінійка;
5 Олівець;
6 Калькулятор.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 21
• 21
Текст к ситуации Визначення швидкості течії за допомогою гідрометричної вертушки.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 22
• 22
Текст к ситуации Визначення вертикалей, на яких будемо проводити вимірювання течії. Визначення глибини води на вертикалі (h).
Опускання вертушки у воду на дно, на глибину 0,8h, 0,6h, 0,2h, біля поверхні водного дзеркала.
Знімаємо показники гідрометричної вертушки.
Показники вертушки занесені у таблиці 2 протоколу.
Показники вертушки у нашому випадку – це:
1 показники секундоміру 23
2 кількість обертів за секунду 31
3 швидкість течії 31
• 23
Текст к ситуации Визначаємо суму обертів по кожній промірній точці.
Сума обертів дорівнює кількості обертів за промір (20) помноженій на кількість промірів (5).
Сума обертів для кожної промірної точки дорівнює: оберіть правильну відповідь.
Заносимо у таблицю 2 протоколу.
Лабораторна робота № 1.
Визначення швидкості течії води.
Мета: визначити швидкість течії річки за допомогою гідрометричної вертушки.
Завдання:
1. Визначити швидкості течії на швидкостних вертикалях.
2. Побудувати епюри швидкості на вертикалях.
3. Побудувати епюру поверхневої швидкості.
Хід роботи.
№ вертикалі
Відстань від пост. Початку, м
Глибина, м
Промірної Швидкісної 1 2 3 4 Уріз лівого берега 0 0 1 1 1 0,72 2 3 1,6 3 2 5 1,91 4 7 2,19 5 3 9 2,37 6 11 2,29 7 4 13 2,01 8 15 1,97 9 5 17 1,53 10 19 1,05 11 6 21 0,39 Уріз правого берега 22 0 1. На поперечному профілі річки визначають швидкісні вертикалі і за допомогою гідрометричної вертушки визначають швидкість течії річки на глибинах: поверхнева, 0,2 h; 0,4h; 0,6h; 0,8h. Розмітка поперечного профілю річки по промірних вертикалях, швидкісні вертикалі, глибини вертикалей та відстань між ними наведені у таблиці 1.
Таблиця 1.
Результати показників гідрометричної вертушки заносять у таблицю 2. Показники гідрометричної вертушки за результатами промірів наведені у стовпчиках 6-10 таблиці 2.
Таблиця 2
№ вертикалі
Робоча глибина м
Глибина опускання вертушки, м
Число обертів за прийом
Показники секундоміру
Сума обертів
Число обертів за секунду
Швидкість, м/сек
1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 1
0,72
Пов. 0 20 50 100 150 200 250 0,2 0,4 0,6 0,432 20 60 120 178 241 300 0,8 дно 2
1,91
Пов. 0 20 16 32 49 65 85 0,2 0,382 20 17 34 51 70 87 0,4 0,6 1,146 20 22 44 65 89 104 0,8 1,528 20 31 60 89 120 151 дно 3
2,37
Пов. 0 20 11 20 30 42 51 0,2 0,474 20 8 16 24 32 41 0,4 0,6 1,422 20 10 20 30 40 50 0,8 1,896 20 10 22 34 44 55 дно 4
2,01
Пов. 0 20 11 22 34 45 55 0,2 0,402 20 10 20 30 40 50 0,4 0,6 1,206 20 10 21 32 41 53 0,8 1,608 20 17 34 52 71 88 дно 5
1,53
Пов. 0 20 45 83 135 182 225 0,2 0,306 20 39 80 121 158 202 0,4 0,6 0,918 20 40 80 120 159 201 0,8 1,224 20 50 102 150 201 251 дно 6
0,39
Пов. 0 20 55 110 160 215 270 0,2 0,4 0,156 20 65 130 195 255 325 0,6 0,8 дно Визначаємо суму обертів по кожній промірній точці і заносимо у таблицю 2 (стовпчик 11).
Визначаємо число обертів за секунду для кожної промірної точки.
Число обертів за секунду дорівнює відношенню суми обертів за п’ять промірів до показника секундоміру за останній промір. Результати заносимо у відповідні ячейки таблиці 2.
За допомогою тарировочної кривої для гідрометричної ветушки визначаємо швидкість течії по кожній промірній точці.
Для цього з точки по вісі Y (значення nі), яка відповідає визначеному числу обертів за секунду, проводимо лінію, паралельну вісі Х, до перетину з кривою графіку. З точки перетину опускаємо перпендикуляр на вісь Х і визначаємо швидкість течії (Vi). Результати заносимо у відповідні ячейки таблиці 2.
2. Епюри будуються по всім швидкісним вертикалям.
Для цього будуємо координатну площину, де вісь Х – це швидкість, вісь Y – глибина вертикалі. Відкладаємо п’ять точок з координатами (hі; Vі) та з’єднуємо їх у графік кривої залежності швидкості течії від глибини.
3. Епюра поверхневої швидкості будується по поверхневим швидкостям на швидкісних вертикалях по всьому перерізу русла.
Будуємо епюру поверхневих швидкостей - графічну залежність швидкості течії (Vі) від ширини русла річки (Ві).
Для цього будуємо координатну площину, де вісь Х – це ширини русла річки, вісь Y – поверхнева швидкість течії. Відкладаємо шість точок з координатами (Ві; Vі) та з’єднуємо їх у графік залежності поверхневої швидкості течії від ширини русла річки.
В результаті виконання роботи у Вас повина бути заповнена таблиця 2, побудовано 6 епюр по швидкісним вертикалям, епюра поверхневих швидкостей.
1 100 24
2 80 32
3 150 32
• 24
Текст к ситуации Визначаємо число обертів за секунду для кожної промірної точки. Число обертів за секунду (n) дорівнює відношенню суми обертів за п’ять промірів до показника секундоміру за останній промір.
Заносимо результати у таблицю.
Якщо показник секундоміру – 250, а число обертів – 100, то кількість обертів за секунду дорівнює:
1 0,4 25
2 2,5 33
3 0,8 33
• 25
Иллюстрация к шагу 0725-01-025.mp4
Текст к ситуации За допомогою тарировочної кривої для гідрометричної вертушки визначаємо швидкість течії по кожній промірній точці. Для цього з точки по вісі X (значення nі), яка відповідає визначеному числу обертів за секунду, проводимо лінію, паралельну вісі Y, до перетину з кривою графіку. З точки перетину опускаємо перпендикуляр на вісь Y і визначаємо швидкість течії (Vi).
Заносимо результати у таблицю.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 26
• 26
Текст к ситуации Побудова епюр швидкостей для швидкісних вертикалей. Епюра – це залежність:
1 швидкості течії від глибини опускання вертушки на вертикалі 27
2 кількості обертів від глибини 34
3 показників секундоміру від глибини 34
• 27
Иллюстрация к шагу 0725-01-027.mp4
Текст к ситуации Будуємо епюри швидкостей для кожної швидкісної вертикалі - графічну залежність швидкості течії (Vі) від глибини опускання вертушки на вертикалі (hі). Для цього будуємо координатну площину, де вісь Х – це швидкість, вісь Y – глибина вертикалі. Відкладаємо п’ять точок з координатами (hі; Vі) та з’єднуємо їх у графік кривої залежності швидкості течії від глибини. Початок.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 36
• 28
Иллюстрация к шагу 0725-01-028.mp4
Текст к ситуации Будуємо епюру поверхневих швидкостей - графічну залежність швидкості течії (Vі) від ширини русла річки (Ві). Для цього будуємо координатну площину, де вісь Х – це ширини русла річки, вісь Y – швидкість течії. Відкладаємо шість точок з координатами (Ві; Vі) та з’єднуємо їх у графік залежності швидкості течії від ширини русла річки.
Значення якої швидкості використовуємо для побудови епюри?
1 поверхневої 29
2 0,2 від глибини вертикалі 35
3 0,8 від глибини вертикалі 35
• 29
Текст к ситуации Вітаємо, Ви виконали лабораторну роботу.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 35
• 30
Текст к ситуации Оформіть протокол та відішліть його викладачу.
Лабораторна робота № 1.
Визначення швидкості течії води.
Мета: визначити швидкість течії річки за допомогою гідрометричної вертушки.
Завдання:
1. Визначити швидкості течії на швидкостних вертикалях.
2. Побудувати епюри швидкості на вертикалях.
3. Побудувати епюру поверхневої швидкості.
Хід роботи.
№ вертикалі
Відстань від пост. Початку, м
Глибина, м
Промірної Швидкісної 1 2 3 4 Уріз лівого берега 0 0 1 1 1 0,72 2 3 1,6 3 2 5 1,91 4 7 2,19 5 3 9 2,37 6 11 2,29 7 4 13 2,01 8 15 1,97 9 5 17 1,53 10 19 1,05 11 6 21 0,39 Уріз правого берега 22 0 1. На поперечному профілі річки визначають швидкісні вертикалі і за допомогою гідрометричної вертушки визначають швидкість течії річки на глибинах: поверхнева, 0,2 h; 0,4h; 0,6h; 0,8h. Розмітка поперечного профілю річки по промірних вертикалях, швидкісні вертикалі, глибини вертикалей та відстань між ними наведені у таблиці 1.
Таблиця 1.
Результати показників гідрометричної вертушки заносять у таблицю 2. Показники гідрометричної вертушки за результатами промірів наведені у стовпчиках 6-10 таблиці 2.
Таблиця 2
№ вертикалі
Робоча глибина м
Глибина опускання вертушки, м
Число обертів за прийом
Показники секундоміру
Сума обертів
Число обертів за секунду
Швидкість, м/сек
1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 1
0,72
Пов. 0 20 50 100 150 200 250 0,2 0,4 0,6 0,432 20 60 120 178 241 300 0,8 дно 2
1,91
Пов. 0 20 16 32 49 65 85 0,2 0,382 20 17 34 51 70 87 0,4 0,6 1,146 20 22 44 65 89 104 0,8 1,528 20 31 60 89 120 151 дно 3
2,37
Пов. 0 20 11 20 30 42 51 0,2 0,474 20 8 16 24 32 41 0,4 0,6 1,422 20 10 20 30 40 50 0,8 1,896 20 10 22 34 44 55 дно 4
2,01
Пов. 0 20 11 22 34 45 55 0,2 0,402 20 10 20 30 40 50 0,4 0,6 1,206 20 10 21 32 41 53 0,8 1,608 20 17 34 52 71 88 дно 5
1,53
Пов. 0 20 45 83 135 182 225 0,2 0,306 20 39 80 121 158 202 0,4 0,6 0,918 20 40 80 120 159 201 0,8 1,224 20 50 102 150 201 251 дно 6
0,39
Пов. 0 20 55 110 160 215 270 0,2 0,4 0,156 20 65 130 195 255 325 0,6 0,8 дно Визначаємо суму обертів по кожній промірній точці і заносимо у таблицю 2 (стовпчик 11).
Визначаємо число обертів за секунду для кожної промірної точки.
Число обертів за секунду дорівнює відношенню суми обертів за п’ять промірів до показника секундоміру за останній промір. Результати заносимо у відповідні ячейки таблиці 2.
За допомогою тарировочної кривої для гідрометричної ветушки визначаємо швидкість течії по кожній промірній точці.
Для цього з точки по вісі Y (значення nі), яка відповідає визначеному числу обертів за секунду, проводимо лінію, паралельну вісі Х, до перетину з кривою графіку. З точки перетину опускаємо перпендикуляр на вісь Х і визначаємо швидкість течії (Vi). Результати заносимо у відповідні ячейки таблиці 2.
2. Епюри будуються по всім швидкісним вертикалям.
Для цього будуємо координатну площину, де вісь Х – це швидкість, вісь Y – глибина вертикалі. Відкладаємо п’ять точок з координатами (hі; Vі) та з’єднуємо їх у графік кривої залежності швидкості течії від глибини.
3. Епюра поверхневої швидкості будується по поверхневим швидкостям на швидкісних вертикалях по всьому перерізу русла.
Будуємо епюру поверхневих швидкостей - графічну залежність швидкості течії (Vі) від ширини русла річки (Ві).
Для цього будуємо координатну площину, де вісь Х – це ширини русла річки, вісь Y – поверхнева швидкість течії. Відкладаємо шість точок з координатами (Ві; Vі) та з’єднуємо їх у графік залежності поверхневої швидкості течії від ширини русла річки.
В результаті виконання роботи у Вас повина бути заповнена таблиця 2, побудовано 6 епюр по швидкісним вертикалям, епюра поверхневих швидкостей.
• 31
Текст к ситуации Ви неправильно провели крок лабораторної роботи, тому Вам необхідно повторно провести Л.Р.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 22
• 32
Текст к ситуации Ви неправильно провели крок лабораторної роботи, тому Вам необхідно повторно провести Л.Р.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 23
• 33
Текст к ситуации Ви неправильно провели крок лабораторної роботи, тому Вам необхідно повторно провести Л.Р.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 24
• 34
Текст к ситуации Ви неправильно провели крок лабораторної роботи, тому Вам необхідно повторно провести Л.Р.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 26
• 35
Текст к ситуации Ви неправильно провели крок лабораторної роботи, тому Вам необхідно повторно провести Л.Р.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 28
• 36
Иллюстрация к шагу 0725-01-036.mp4
Текст к ситуации Будуємо епюри швидкостей для кожної швидкісної вертикалі - графічну залежність швидкості течії (Vі) від глибини опускання вертушки на вертикалі (hі). Для цього будуємо координатну площину, де вісь Х – це швидкість, вісь Y – глибина вертикалі. Відкладаємо п’ять точок з координатами (hі; Vі) та з’єднуємо їх у графік кривої залежності швидкості течії від глибини. Кінець.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 28