Хмельницький нацiональний унiверситет |
Нормування антропогенного навантаження на природне середовище |
Лабораторна робота: Визначення обсягів викидів забруднюючих речовин для одиночного джерела |
Визначення нормативів обсягів викидів забруднюючої речовини (оксиду азоту) для одиночного джерела Визначення нормативів обсягів викидів – гранично допустимого викиду (ГДВ) однієї димової труби. Значення ГДВ (г/с) для викиду нагрітої газоповітряної суміші із одиночного джерела (точкового) джерела з круглим устям по фоновій концентрації Сф розглядуваної домішки, не залежної від швидкості і напрямку вітру по території міста, визначається за формулою: (6) де ГДК – значення гранично допустимої концентрації забруднюючої речовини, ГДК NO= 0,04 мг/м3; Сф – значення фонової концентрації, для м. Хмельницького СфNO= 0,03 мг/м3; Н – висота димової труби над рівнем землі, м; DТ – різниця між температурою димових газів ТГ, що викидаються, і температурою навколишнього середовища Тнc. Vг – об’єм димових газів, м3/с; h - коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу місцевості на розсіювання домішки: значення безрозмірного коефіцієнта h приймається рівним 1, якщо в радіусі 50 висот труб Н від джерела перепад ділянок місцевості не перевищує 50 м/км; в інших випадках поправка на рельєф встановлюється на основі аналізу картографічного матеріалу, який відображає рельєф місцевості в радіусі 50 висот труб від джерела, але не менше як 2 км. А – коефіцієнт, залежний від температурної стратифікації атмосфери і визначає умови горизонтального і вертикального розсіювання атмосферних домішок: для території України значення коефіцієнта А приймається рівним 200; F – коефіцієнт, який враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосфері: значення безрозмірного коефіцієнта F для газоподібних шкідливих речовин (сірчистого ангідриду, окису вуглецю, оксидів азоту) і мілкодисперсних аерозолів, швидкість упорядкованого осідання найбільш крупних фракцій яких не перевищує 3 – 5 м/с F=1; m, n – коефіцієнти, які враховують умови виходу димових газів із устя димової труби. Безрозмірний коефіцієнт m визначається в залежності від параметра f, м/(с2×0С), температури за формулою: (6.1) де (6.2) або (6.3) Безрозмірний коефіцієнт n визначається за формулами в залежності від значення параметра nmax: п =3 при vmax£ 0,3 (6.4) при 0,3 < vmax£ 2 (6.5) п =1 при vmax > 2 (6.6) При цьому vmaxрозраховується за формулою: (6.7) |
|